Вірастюк про психологічну допомогу ветеранам і про виїзд спортсменів за кордон

24.01.2023 р., 19:05
Вірастюк про психологічну допомогу ветеранам і про виїзд спортсменів за кордон

Пілотний проєкт кол-центру із психологічної реабілітації ветеранів війні планує здійснити Василь Вірастюк, народний депутат, багаторазовий володар титулів "Найсильніша людина України" і "Найсильніша людина світу". В ексклюзивному інтерв’ю Українському радіо він повідомив, що цей проєкт буде втілено у Києві або Львові. Водночас Василь Вірастюк розповів про те, як спортсмени боронять Україну, про їх виїзд за кордон під час війни і волонтерську співпрацю з союзниками, зокрема, Польщею.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Майже рік триває повномасштабна війна. Як вона вплинула на вашу діяльність?

"Війна багато чого змінила в житті українців. Певний відсоток був змушений покинути свої домівки, бачимо це по нашому округу — ту кількість переселенців, які тимчасово мешкають у нас. Я так само був змушений багато чого поміняти у своєму житті, переїхав з Києва до Франківська, більшість часу перебуваю в Івано-Франківській області. Але мій стан — це життя в рюкзаку. Усі необхідні речі в ньому, багато часу проводжу в дорозі. Багато їздимо на схід та південь, багато всього довозимо. Не треба забувати і про роботу у Верховній Раді, я поєдную це з волонтерством. Нам оголошують дати засідань, коли необхідно прибути до Києва".

Фото Світлани Мялик

Понад 200 спортсменів загинули на фронті

"Справді, багато спортсменів воюють, про це мало хто говорить. Спортсмени нашої федерації, які підписані контрактом зі Збройними силами, також є. Нещодавно мав можливість зустрітися з кількома, це Олександр Кочергін із Чернівців, Павло Гайша з міста Черкаси. Ще один мій колега і друг Олексій Соловйов пішов у військову медицину і служить між Бахмутом і Соледаром, але я не зміг його побачити через певні обставини. На жаль, деякі спортсмени нашої федерації увійшли до списку загиблих. Один із найперших загинув під Попасною Олексій Мальцев з міста Ужгорода, ще навесні. А буквально на початку 2023 року помер від отриманих травм у госпіталі Дніпра Андрій Дмитрієв з міста Суми. І ще один наш спортсмен Василь Павельєв загинув на Херсонщині від прямого пострілу з танка. Багато трагедій, лише в колі моїх друзів майже десять хлопців, які ніколи не повернуться… Що з цим робити? Нам треба набратися терпіння, не опускати руки. Ми все правильно робимо. Той, хто може стояти зі зброєю в руках, він це робить. Той, хто може робити щось в тилу чи на волонтерському фронті, так сам само робить справу на своєму місці. Тому потрібно йти всім разом до перемоги. Тільки так".

Які є спільні проєкти допомоги з Польщею?

"Один із наших партнерів — польський благодійний фонд "EVERAID", створений українцями за кордоном. Тобто українці, які на момент вторгнення вже проживали у Польщі, утворили цей фонд й активно допомагають. Цю допомогу ми розподіляємо, дещо йде переміщеним особам нашого округу, а частина їде на схід та південь країни. Сподіваюся, ці благодійники не втомляться допомагати Україні і не залишать нас наодинці".

Про законодавчу підтримку спорту під час війни та пілотний кол-центр

"Я не входжу до комітету фізичної культури та спорту, жодних законопроєктів не подавав. Єдине, про що я думаю - реабілітація поранених ветеранів спорту та військових загалом. Тобто психологічна реабілітація через фізичну культуру і спорт. Коли я став депутатом, то хотів зробити на своєму окрузі пілотний проєкт. Першим має запрацювати кол-центр. Мені скажуть — кол-центр для ветеранів існує. Але він не так повинен працювати. Зараз сам ветеран набирає номер і каже: "Добрий день, є певна проблема". На мою думку, кол-центр повинен працювати у зворотному порядку: він має володіти базою і сам телефонувати ветеранам. Але треба мати що ветеранові запропонувати. Тому потрібно чітко прописати заходи, які, наприклад, чотири рази на рік будуть відбуватися для ветеранів та їхніх родин. Де буде можливість зацікавити чимось дітей, дружин, і сам ветеран матиме можливість спробувати себе в тому чи іншому виді спорту. Тобто треба наповнити програму, для того щоб кол-центр міг зателефонувати ветерану і запропонувати заходи. Річ у тім, що сам ветеран, першим не подзвонить.

Зараз цей пілотний проєкт загальмувався, поки триває війна. Потрібен бюджет, або міста, або області, або міністерства ветеранів. Куди б ти не звертався, відповідь одна: не на часі. Більшість нашого бюджету іде на зруйновану інфраструктуру, дороги, мости, лікарні, школи, дитсадки, а решта — виключно на оборону. Складається враження, що зробити добру справу можна лише силами і коштом недержавними. Приватними, бізнесовими. Але — це ж державна справа. Наші воїни втратили своє здоров’я, були поранені внаслідок бойових дій, коли захищали незалежність країни. Та поки ми дочекаємося коштів з державного бюджету, мине багато часу. А може за нашої каденції ми й не дочекаємось. Ситуація дуже складна. Хлопці та дівчата повертаються живими, але через ПТСР, що неминуче виникає, можуть загинути вже в тилу.

Тому ми з однодумцями хочемо своїми силами зробити пілотний проєкт. На базі міста Києва або Львова. Ми знаємо і розуміємо, як це зробити, адже готували наші ветеранські команди до участі у змаганнях Invictus Games у Сполучених Штатах".

Виїзд спортсменів за кордон під час війни: як вдалося деяким футболістам виїхати працювати на тривалий термін?

"Вони можуть "схитрувати" таким чином, що федерація на той момент подає заяву на міністра спорту, той підписує дозвіл, закінчується термін, футболіст перетинає кордон України, а тим часом федерація готує наступний документ і подає на підпис міністру спорту. Можливо, це відбувається так", — припустив нардеп. Василь Вірастюк виклав власні міркування щодо футболістів, які виїхали працювати за кордон: "Він є гравцем, у нього підписано контракт, він виконує свої професійні обов’язки як спортсмен, прославляючи Україну за кордоном. Усі знають, що це український футболіст, він має можливість у прес-конференціях чи на полі виходити з українським прапором або в особливій футболці. І ще раз продекларувати проблеми і нагадати про війну в Україні. І можливо, цим він принесе набагато більше користі, ніж топовий спортсмен-футболіст, який перебував би на території України і був би гравцем українського клубу".

Чи на часі сьогодні говорити про відбудову зруйнованих спортивних об’єктів?

"Гадаю, все треба робити паралельно. Спочатку тривають довгі перемовини з інвесторами, з потенційними донорами. Деякі країни беруть шефство над якимось окремим містом і починають відбудовувати житло. Це нормально. Але вражає кількість зруйнованих об’єктів — стадіони, льодові арени, зали гімнастики, басейни… Йдеться про схід країни. І ще більше нас би вразила загальна сума збитків. Відбудувати все це — величезне складне завдання. Кабмін має визначити першочерговість, тобто, маючи інвесторів, що першим вибрати для відбудови: житловий фонд чи спортивний комплекс".

Читати також: Чому в Україні дешевшає пальне? Пояснює експерт

Що вважаєте перемогою України? 

"Перемогою буде вихід на кордони 1991 року. Це буде великою проміжною перемогою. А далі, мабуть, буде дипломатія. Щоб перемогти російську імперію в цілому, знести її — вона має розвалитися зсередини. Повинні розпочатися внутрішні процеси, до людей має дійти розум, щоб думати по-іншому. Припинити дивитися телебачення і слухати, що їм заносять у вуха. Але поки що до цього далеко".

Фото Світлани Мялик