В ефірі

Економічна ціна війни: скільки загроза російського вторгнення може коштувати українській економіці

25.01.2022 р., 18:29
Економічна ціна війни: скільки загроза російського вторгнення може коштувати українській економіці

Днями на брифінгу голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала нову програму фінансової допомоги Україні обсягом 1 млрд 200 тис. євро. За її словами, новий пакет допоможе дещо закрити фінансові потреби, спричинені конфліктом, а також підтримати стійкість країни. Перший транш становитиме 600 млн євро. Крім того, Євросоюз подвоює суму виділених Україні грантів на 120 млн євро цього року. В ефірі Українського радіо ситуацію прокоментувала заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Рибко.

Програма:
Ведучі:

Чи свідчить факт фінансової допомоги про розуміння ситуації, що склалась в Україні

"Сьогодні Україна не може позичити гроші на відкритих ринках. Адже ескалація напруги з РФ закрила доступ до всіх зовнішніх запозичень. Україні зараз не треба погашати суттєві суми зовнішнього боргу, але потрібно фінансувати бюджетний дефіцит. І будь-яка фінансова підтримка з-за кордону під низьку процентну ставку є дуже важливою і сприятиме нашій стійкості ― фінансовій, фіскальній, економічній".

"У кожній країні та окремо взятого політика буде своє розуміння ситуації. Для нас зараз важливо, щоб Захід консолідував свою офіційну позицію підтримки України. Сьогодні така спільна позиція західного блоку нас підтримає не лише економічно, а й у геополітичному сенсі. Для цього Україні важливо не давати приводів, щоби за кордоном хтось підняв голос, мовляв, Україна корумпована держава і нема чого їй допомагати, або що в Україні політики між собою не можуть розібратися, то чого ми кудись ліземо. Тож нам також треба консолідуватися і показати себе з найкращого боку і в економічному врядуванні, і в спроможності досягнути політичної згоди всередині країни перед обличчям кризи".

Наскільки постраждав інвестиційний клімат в Україні від навислої загрози військового вторгнення

"Якщо говорити про інвестиційний клімат в термінах портфельних інвесторів, тобто тих іноземців, які купують державний борг України, тут ескалація позначилася дуже сильно. Ринки хитає не лише українське питання, адже очікується і зростання інфляції у США, й інвестори тікають з ринків, що розвиваються. Але в Україні одна з найскладніших ситуацій саме через геополітику. Зараз українські єврооблігації коштують 80-90 відсотків від тієї номінальної вартості, за яку вони продавалися, тобто вони подешевшали. І ніхто не поспішає їх купувати. Інвестори вже тікали раніше з українських локальних гривневих облігацій, і звісно, це спричинило тиск на курс гривні, який ми побачили в обмінниках. На щастя, НБУ зреагував досить оперативно, до того ж ми побачили підтримку міжнародної спільноти, це дещо знизило градус занепокоєння. Але з точки зору інвесторів Україна залишається дуже ризикованою".

Які найбільші економічні ризики для України впродовж зими-весни 2022 року на тлі ризиків безпекових

"У грудні ми робили велику конференцію "Стійкість України перед кризами: погляд у найближче майбутнє". Було виокремлено п’ять блоків: енергетична безпека; інфляція; ризики щодо державних підприємств, видатків і державного боргу; посилення медичної системи; підвищення адаптивності ринку праці. З державним боргом все більш-менш нормально. Інфляція також ніби під контролем Нацбанку, до того ж Україна перебуває у загальному тренді інфляційних ризиків: промислова інфляція у світі була на рівні кількох десятків відсотків на рік, це дуже багато, споживча інфляція становила 10 відсотків. Тому НБУ підвищував свою процентну ставку, а також змінював формат підтримки банків ліквідністю задля того, щоб зростання цін можна було стримати. Зараз саме безпекові ризики виходять на перший план і потребують стратегічної відповіді. Щодо економіки, то треба розуміти, що економічні ризики пов’язані безпосередньо з конфліктом, а також зі зниженням можливостей торгівлі та серйозним впливом на інвестиції".

Як кібератаки впливають на економіку під час гібридної війни

"Це дуже залежить від наслідків кібератак, чи був, приміром, якийсь вплив на економічний процес у державі загалом чи на конкретному підприємстві. Якщо стаються такі дірки в безпеці, це знижує довіру до держави і державних послуг. Для державної служби з доступом до всіх державних таємниць потрібні люди, які професійно займатимуться кібербезпекою, а отже, їм потрібно платити реальні гроші. Це вимагатиме реформи оплати праці на державній службі. І можливо, саме зараз маємо той невеликий шанс на реформу оплати праці на держслужбі, якого Україна чекає вже давно".

Що може зробити малий та середній бізнес для мінімізації своїх економічних ризиків

"Застрахуватися від військово-політичних ризиків бізнес, на жаль, поки що не може, навіть у Донецькій та Луганській областях. Ми дуже підтримуємо ідею страхування від військово-політичних ризиків, але наразі вона перебуває на рівні ідеї, обговорення, стратегічних документів. Що може зробити сам бізнес ― з опитувань бізнесменів видно, що для них важливими є ціни на сировину і, звісно ж, коливання попиту на їхню продукцію. Можна спробувати диверсифікувати джерела постачання і продумати, що буде за різних сценаріїв, коли сировина і матеріали можуть стати недоступними. Також можна подумати над диверсифікацією своїх ринків, тобто щось почати постачати за кордон, а не лише в Україну. Добра ідея ― подбати про фізичну безпеку своїх працівників, сьогодні багато організацій проводять тренінги з домедичної допомоги, навчають, як зібрати аптечки, показують, де розташоване найближче сховище".

Про надійність української банківської системи

"Сьогодні банківська система значно надійніша за ту, що була у 2014 році. Після реформи залишилося менше половини банків, які функціонували до 14-го року, усі ці банки мають достатній капітал, проходять регулярні стрес-тестування на різні ризиковані умови. Тобто Нацбанк зробив дуже багато, аби українська банківська система стала значно надійнішою. Той факт, що вона пройшла коронакризу без значних втрат, без зростання проблемних кредитів, засвідчує, що стійкість банків суттєво збільшилась".

Щодо енергетичних ризиків, Марія Рибко наголосила: "У Центрі економічної стратегії ми розглядаємо ризики для енергетичної безпеки як одні з головних. Створення енергетичної кризи ― один з інструментів гібридної війни. Зараз на європейських ринках ціни на основні енергоресурси знову пішли догори після нетривалого зниження ― на вугілля, газ, нафту. У наших сховищах є трошки більше газу, ніж прогнозували наприкінці грудня, тому що січень був відносно теплим. Як буде далі ― спрогнозувати важко".

Таким чином, оптимістичний сценарій для економіки можливий. Якщо міжнародні дії та тиск на Росію будуть ефективними, а ціна потенційного військового вторгнення для РФ буде більшою, аніж потенційні вигоди.

Фото: pexels

Останні новини
Дія.Бізнес: для українців за кордоном створили гарячу лінію для консультування щодо працевлаштування та реєстрації в ЄС
Дія.Бізнес: для українців за кордоном створили гарячу лінію для консультування щодо працевлаштування та реєстрації в ЄС
"Союз найбільших друзів України": чому Джонсон ініціював нове європейське об’єднання?
"Союз найбільших друзів України": чому Джонсон ініціював нове європейське об’єднання?
Під час війни програма "Доступні ліки" працює — НСЗУ
Під час війни програма "Доступні ліки" працює — НСЗУ
Зняття санкцій в обмін на фінансування відбудови України: про що домовляються російські олігархи зі Заходом?
Зняття санкцій в обмін на фінансування відбудови України: про що домовляються російські олігархи зі Заходом?
Як повернути незаконно націоналізоване майно на тимчасово окупованих територіях: думка правника
Як повернути незаконно націоналізоване майно на тимчасово окупованих територіях: думка правника
Новини по темі
Як відбувається завершення навчального року в умовах війни ― коментує народний депутат Сергій Бабак
Як працює механізм релокації підприємств ― коментує Оксана Продан
Чому Україна має перейти від експорту сировини до експорту готової продукції ― пояснює економіст
Чи буде дефіцит або суттєве зростання цін на овочі та фрукти ― коментує експертка
Заради безпеки світу. Чого очікувати від "Рамштайну-2" ― пояснює політолог Олександр Леонов
Наші проекти